top of page

«З ВІДДАНІСТЮ УКРАЇНІ В СЕРЦІ»

 

Мета: поглибити знання про складники патріотизму; сформувати  уявлення про способи вияву патріотичної позиції; сприяти зацікавленості і бажанню виявляти патріотичні якості в повсякденному житті; виховувати почуття національної гордості, любові до України.

Обладнання та оформлення: Державний Прапор України; тематичні ілюстрацію; пісні про Україну, комп’ютер; проектор;  дошка.

 

Хід уроку

 

Звучать патріотичні пісні у виконанні сучасних українських співаків (С. Вакарчук, О. Пономарьов)

 

1. Привітання (3 хв)

Психолог з учасниками стають у коло. Психолог пропонує привітатися нетрадиційно:

Щиро вас вітаю,

Щастя й успіхів бажаю.

Привітайте, того, хто справа,

Обніміть того, хто зліва.

Руки міцно потискаєм

Й працювати починаєм.

Вчителі промовляють за вчителем слова й імітують їх рухами (на фразі «Привітай, того, хто справа» вітаються із сусідом праворуч; на фразі «Обніми того, хто зліва» обнімають сусіда зліва. На двох останній рядках – беруться за руки і тричі стискають їх.

 

2. Перегляд й обговорення відеокліпу про Україну (наприклад, відеокліп «Молитва за Україну», виконавець Алла Іванишина (12 хв)

Мета: емоційно налаштувати на сприйняття проблеми патріотизму, мотивувати до висловлення власних думок, розвивати критичне мислення, вміння робити позитивні акценти щодо побаченого й почутого.

Хід вправи:

Перший етап. Вступне слово вчителя

Психолог. Відомий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Найголовніше, найяскравіше, що на все життя западає в серце патріота і що втілює в собі Батьківщину, – це люди». Дійсно, сила України у силі духу її громадян, її впевненість – у готовності таких, як ви, молодих людей, сміливо крокувати дорогою самостійного життя; її краса – у вашій фізичній красі, а також у величі і благородстві помислів, дій.

Другий етап. Перегляд відеокліпу, обмін думками.

Запитанняпісля перегляду:

  • Які емоції викликав у вас перегляд відеокліпу?

  • Що найбільше привернуло вашу увагу під час його перегляду?

Триває обговорення.

 

Як підсумок, учителю варто підкреслити, що народ з такою глибокою, чутливою, щедрою і щирою душею має неабиякий потенціал, щоб подолати труднощі, вистояти перед ворогами, вибудувати гідне майбутнє.

 

3. Вправа для емоційного наснаження «Подарунок від душі» (5 хв)

Мета: активізувати учасників, підвищити їхній позитивний настрій.

Хід проведення:

Психолог пропонує учням по колу передати сусідові праворуч невербально умовний подарунок, щоб засвідчити своє прихильне чи толерантне ставлення. Учні виконують вправу, передаючи сусіду праворуч умовну кульку, цукерку, квіточку, повітряний поцілунок, усмішку тощо.

 

4. Вправа «Що таке відданість Україні» (17 хв)

Мета: узагальнити знання  про патріотизм, його складники; спонукати до актуалізації емоційного досвіду, пов’язаного з вчинками, що свідчать про відданість.

Хід проведення:

Перший етап. Інформаційне повідомлення

Учитель. У щасливій, багатій, розвиненій країні людей, безумовно, об’єднує почуття патріотизму. Що ж таке патріотизм?

Патріотизм – це явище, за якого людина не просто говорить гарні слова про країну, прикрашаючи дійсність, а бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні та світі, проте не панікує, не висуває своїх егоїстичних претензій, не збирається тікати, а готова долати перешкоди, пов’язуючи свою долю з долею Вітчизни.

Патріотизм – це особливе почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе.

Базовими складниками патріотизму є: любов до України, що насамперед виявляється в історико-культурній пам’яті; відданість Батьківщині; спрямованість вчинків людини на її благо; готовність до самопожертви; наявність почуття власної гідності. Давайте поговоримо нині саме про відданість.

Другий етап. Бесіда

Логіка розгортання бесіди

Перелік орієнтовних запитань:

  1. Як ви розумієте вислів «відданість Батьківщині»? (Це одухотворена любов’ю до Батьківщини готовність до соціально значущої діяльності, вірність ідеалам Батьківщини, своєму громадянському обов’язку, готовність відповідально виконувати свої обов’язки; «розчинятися» у своїй справі).

  2. Як учень може виявити відданість Батьківщині? (Насамперед, через соціальну ініціативу і соціально значущу діяльність; через сумлінне виконання власних обов’язків; через готовність зробити щось корисне для класу, школи, громади тощо).

  3. Якщо учні виявлятимуть відданість Батьківщині, чи вплине це на їхніх батьків?

5. Вправа на завершення «Від серця до серця» (8 хв)

Мета: позитивне завершення занятття, наснаження на вияв уваги, доброти, чуйності до інших.

Хід проведення:

Учасникам пропонується стати у велике коло і побажати щось приємне своєму сусідові, який стоїть ліворуч. Вербальний посил супроводжується покладанням лівої руки на плече сусіда, а правої – на власне серце. Таким чином утворюється «сердечно центроване коло».

Усі беруться за руки і промовляють «Всім серцем любім Україну свою – і вічні ми будемо з нею».

 

«З ВІДДАНІСТЮ УКРАЇНІ В СЕРЦІ»

Тема: Соціально-психологічнийсупровід взаємодії класних керівників та батьків

  Категорія учасників: класні керівники

  Мета:

  • допомогти педагогам оволодіти різними формами спілкування (вербальними і невербальними);

  • гармонізація внутрішнього світу педагога, послаблення психічної напруженості;

  • створення умов для діалогічного спілкування.

  Матеріали: написати для гри «Крісло мрійника», крісло, релаксаційні окуляри, картки-половинки, полотно, фарби, пензлики.

Хід заняття:                                   

1. Притча «Все залежить від тебе».

      Жив мудрець, який знав усе. Одна людина захотіла довести, що мудрець знає не все. Затиснувши в долонях метелика, він запитав:

"Скажи, мудрець, який метелик у мене в руках: мертвий чи живий?"

А сам думає: "Скаже живий - я його умертвлю, скаже мертвий - випущу". Мудрець, подумавши, відповів:

"Все в твоїх руках.

 У наших руках можливість створити в школі таку атмосферу, в якій всі будуть почувати себе "як удома", атмосферу психологічного комфорту, атмосферу любові і прийняття.

 

2. Вправа «Дещо про себе»

Потрібно написати своє ім’я великими літерами в стовпчик. Напроти кожної літери зазначити властивість, що характеризує вас. Наприклад:

Н – наполеглива

А - активна

Д –добра

І – ініціативна

Я – яскрава

 

            3.    Вправа « Вироблення правил роботи».

Мета: прийняття правил роботи у групі.

Пропоную розпочати роботу з правил роботи групи, що допоможе комфортно почуватися кожному на занятті:

-         Дотримуватися регламенту

-         Слухати і чути

-         Бути активним

-         Позитивність

-         Говорити по черзі, не перебивати

-         Ділитися власним досвідом, а не оцінювати

 

      4. Вправа «Ефективні засоби спілкування з дітьми»

П с и х о л о г. Слушна порада – поводьтеся з дітьми так, як і з дорослими.

Розмова з дітьми має на увазі обмін словами, ідеями і почуттями. Спілкування – це те, що ми говоримо і як ми це говоримо.

Ми спілкуємося:

  • поглядами (посмішкою або похмурим виглядом);

  • діями (обіймами або шльопанням);

  • мовчанням (теплим або холодним);

  • словами (добрими або злими).

  • Дорослі зазвичай не знають труднощів у спілкуванні з дітьми, коли необхідно просто показати чи пояснити. Набагато складніше спілкуватися, коли в дію вступають почуття дитини або власні.

Продовжте фрази:

Коли дорослі погрожують, дитина відчуває…

Коли дорослі командують, дитина відчуває…

Коли дорослі повчають, дитина відчуває…

Коли дорослі читають нотації, дитина відчуває…

Орієнтовні відповіді:

Дитина відчуває:

  • Я нічого не вартий.

  • Я поганий.

  • Я тобі не подобаюся.

  • Я нічого не можу зробити правильно.

     Спілкування з дитиною проходить на різних інтонаціях і завдяки наступної вправи спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для дитини.

 5. Тренувальна вправа «Як звертатися до дитини»

Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння.

Ресурси: картки з фразами

Хід проведення

Тренер пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі «правильних» і «неправильних» звернень. Учасник отримує 2 картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.

  1.  Скажіть з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!»

  2.  Кажіть спокійно та доброзичливо: «О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях.    Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак…»

  1. Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її      руки і кажете: «Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!»

  2. Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані.»

  1. Скажіть зі стурбованістю у голосі: «Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!»

  2. Скажіть з радістю в голосі: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!»

  1. Закричіть: «Припини його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!»

  2. Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!»

  1. Скажіть  жалісливим тоном: «Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!»

  2. Скажіть рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: «Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі».

  1. Скажіть незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: «Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!»

  2. Скажіть спокійним голосом із розумінням: «Ти боїшся…? Ти напевно трохи засоромилась…? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів… Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся…»

Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.

Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто батьки в родинах при звернені до дітей використовують принизливі слова (ярлики): невдаха, неохайний, неуважний… Відомо, що при постійних таких звертаннях у майбутньому дитина до цього звикає і вважає себе такою, а це невпевненість в собі, зниження самооцінки. І в наступній грі я пропоную щоб ви, на деякий час опинилися на місці дитини і пояснили свої відчуття.

6. Вправа «Так»

Мета:

- вдосконалення навичок емпатії і рефлексії.

  Група розбивається на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрою або відчуття. Після чого другий повинен задавати йому питання, щоб уточнити і з'ясувати деталі. Наприклад, "Дивно, але я помітила за собою, що, коли перебуваю в такому стані, то колір мого одягу приблизно однаковий". Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на розпитування учасник отримує три стверджувальних відповіді – «так».

7. Вправа «Однією мотузкою»

Мета вправи: усвідомити, що кожен у колективі об’єднаний з іншими невидимою «мотузкою», розривання якої, приводить до критичного стану відносин.

Слова тренера:

Ви бачили фільми про тих, хто збирається на гірські вершини? Що ви помітили, коли декілька чоловік у команді збираються по схилу гори? Так, вони всі між собою поєднані однією мотузкою. Як ви знаєте, для чого це робиться?

Уявіть собі, що на крутому схилі зависла пара, перетягнута однією мотузкою і ось, той, що внизу не утримався і повис, він тягне за собою іншого. У того є два варіанти, або з усіх сил намагатися утриматися самому і допомогти товаришу, або взяти ніж і відрізати мотузку, щоб той не потягнув його самого у прірву. Який би варіант обрали б на його місці ви? А якби на тому кінці мотузки була людина, яка свого часу дуже образила вас, завдала душевного болю? А тепер уявіть собі, що над прірвою висите саме ви, а тому, що тримається, саме ви завдали колись такого болю. Уявили. Які думки з цього приводу у вас з’явилися? (обговорення ситуації)

Ось я тримаю у своїй руці мотузку. Ми зараз прив’яжемо до неї одне одного, при цьому, прив’язуючи свого товариша, звертаєтеся до нього з такими словами: «Я хочу бути з тобою поєднаний в одній команді, тому що…». Продовжуєте свої слова, чому саме ви хочете бачити свого товариша в одній команді, тобто які якості характеру, які його здібності ви помітили, і вони вас приваблюють в ньому. При цьому пам’ятайте, що може стати така ситуація і саме йому прийдеться вас утримувати над прірвою, допомогти з неї вибратися.

Що ви відчуваєте, будучи прив’язаними один до одного? Запишіть зараз, будь ласка, що може ось так об’єднувати вас в одному колективі? При цьому майте на увазі, що ця «мотузка», вона не просто прив’язує, що дітися нікуди один від одного, ця мотузка, в першу чергу, виконує роль підтримки, вона може врятувати життя.

(Обговорення коментаріїв)

 8. Вправа «Без маски» 

  Мета:

- зняття емоційної і поведінкової закріпоченості;

 - формування навичок щирих висловлювань для аналізу сутності «Я».  

  Кожному учаснику дається картка з написаною фразою, яка не має закінчення. Без будь-якої попередньої підготовки він повинен продовжити і завершити фразу. Висловлювання повинно бути щирим. Якщо інші члени групи відчують фальш, учаснику доведеться брати ще одну картку.

  Приблизний зміст карток:

  • «Особливо мені подобається, коли люди, що оточують мене...» 

  • «Чого мені іноді по-справжньому хочеться, так це ...»  

  • «Іноді люди не розуміють мене, тому що я ...»  

  • «Вірю, що я ...» «Мені буває соромно, коли я ...» 

  • «Особливо мене дратує, що я ...» "

 9. «Карусель»

Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.

Хід вправи. 

У вправі організовують серію зустрічей, причому щора­зу — з новою людиною. Завдання: легко вступити в контакт, підтримати розмову і попрощатися.

Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме.

Приклади ситуацій:

• Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі .

• Перед вами незнайома людина. Познайомтеся з нею .

• Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.

• Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі . Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3-4 хв. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.

10. Вправа «Дощ любові»

  Мета: допомогти педагогу відчути пошану до своєї особи, оцінити свою значущість в колективі.

  Завдання: провести емоційне погладжування з промовлянням добрих, лагідних слів.

  У кожному з нас розвинене відчуття доброти, добре ставлення до людей. Зараз ми почуємо ці добрі слова. Скажіть: хто давно не чув про себе добрих слів?

11. Тест «Під блакитним небом»

  Мета:  визначити тип уяви для продуктивного розподілу видів діяльності.

  Психолог.  Уявіть собі чисте небо без жодної  хмарки. Яка з перерахованих картин виглядає для вас найбільш заспокійливою?

  • Біла засніжена рівнина;

  • Блакитний морський простір;

  • Вкриті зеленню гори;

  • Поле, поросле жовтими квітами.

12.  Вправа «Сигнал»

  Мета: розвиток уміння діяти за сигналом.

  Сказати одночасно:

  1. Ящики;

  2. Хрящики;

  3. Окуляри;

  4. Сірники;

  5. Корячки

  Повинно вийти: «Апчхи! Здоровенькі були!»

  Ось і час прощатися. Я дякую всім учасникам за активність, за уміння працювати в різних ситуаціях. Ви сьогодні довели, що кожний з вас – відкрите серце, добрі очі, розум, гідність. І недаремно говорять, що шлях до щастя краще пройти разом з компетентним супутником. Успішного вам сходження на вершину успіху!

Підбиття підсумків.

Соціально-психологічнийсупровід взаємодії класних керівників та батьків

bottom of page